Ћ≥нгвоцид (мововбивство)

Ћ≥нгвоцид через прив≥лењ дл¤ пан≥вноњ мови ≥ њњ нос≥њв

"ƒивне в≥дчутт¤ охоплювало тут (у ћолдов≥. Ч ¬.≤., я.–.-¬.) того, хто прињжджав ≥з –ос≥њ! Ѕувши нав≥ть часто хоч ≥ дурнем, в≥н ви¤вл¤вс¤ в пошан≥. …ому рос≥йську не треба було вчити" ("ќгонек", 1990, є 52, с. 13). ј х≥ба в ”крањн≥ було не так?
Ѕудь-¤к≥ спроби зм≥нити статус украњнськоњ мови викликали шалений оп≥р не лише можновладц≥в ≥ обивател≥в, а й певноњ частини вчених, у тому числ≥ й ф≥лолог≥в. ƒл¤ прикладу наведемо слова мовознавц¤, члена-кореспондента јЌ —–—– ќ.“рубачова: "„и етично скарги про становище украњнськоњ мови починати з того, що вона "не Ї державною" (з листа ё.«аплет≥на, ”жгород)? „и не вимагаЇ цей товариш прив≥лењв, котрих ¤вно не маЇ рос≥йська мова ?" Ѕач, чого ет≥м хахлам захот≥лось!
«овс≥м недавно, у перш≥й половин≥ 80-х рок≥в, було запроваджено положенн¤, за ¤ким учител≥ рос≥йськоњ мови проводили уроки не з ц≥лим класом, а в п≥дгрупах ≥ одержували зарплатню на 15% б≥льшу, н≥ж учител≥ нац≥ональних мов. ÷ей дискрим≥нац≥йний зах≥д посилив в≥дчутт¤ другосортност≥ р≥дноњ мови, њњ упосл≥дженост≥.
Ќе лише у нанайц≥в "молодь наша своЇњ мови встидаЇтьс¤. «аговориш, зразу кричать: не ганьби нас!" ("ќгонек", 1991, є 4, с. 17). Ќе лише ≥жорець √ур'Їв в≥дчуваЇ мазох≥стськ≥ радощ≥ в≥д того, що його мова невдовз≥ в≥д≥мре ("Ћитературна¤ газета", 1989, 1 березн¤). Ќа таких манкурт≥в не б≥дна й ненька ”крањна.
оли минулого стол≥тт¤ наш кра¤нин Ќ. укольник т≥льки вимагав заборонити малорос≥йську мову (заодно, правда, польську ≥ н≥мецьку Ч в остзейських губерн≥¤х), то на очах нашого покол≥нн¤ ўербицький ≥ вс¤ п≥рам�